# РДУГ справжній? Розвінчуємо міфи та хибні уявлення про цей стан

- URL: https://numo.ai/uk/journal/is-adhd-real
- Language: uk
- Published: 2024-01-15T18:41:00.000Z
- Author: Julia Ovcharenko
- Category: РДУГ Діагностика та Типи

Жити зі РДУГ — це як мандрувати дикою місцевістю, і не лише через симптоми. Ти постійно пояснюєш людям, які тебе дістають питаннями на кшталт: "РДУГ справжній? Серйозно?". І тут ти закочуєш очі, коли чуєш коментарі: "У тебе немає РДУГ – ти просто не вмієш організовуватись" або "Діти від природи гіперактивні – це не РДУГ." Ох, яка радість.

Хоча Американська психіатрична асоціація офіційно визнала РДУГ "розладом" у Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів (DSM-5), існує дивовижна кількість скептиків.

У тебе, ймовірно, є родич, який стверджує, що депресія — це міф, і вірить у дикі нісенітниці про походження COVID-19. І знаєш що? Не лише фанати теорій змови про "велику фарму" вважають, що РДУГ — це вигаданий розлад. Деякі медичні працівники також грішать тим, що підпрацьовують скептиками щодо РДУГ.

То чому ж такий скептицизм? Чому навіть розумні люди сумніваються в обґрунтованості РДУГ? І як, чорт забирай, відповідати тим, хто наполягає, що ти просто прикидаєшся? Сьогодні ми зануримося в цю таємницю РДУГ.

## Головне питання: РДУГ справжній?

Ем... Ну звісно!

Якщо ти маєш РДУГ, ти знаєш, наскільки це реально і як сильно це може впливати на повсякденне життя людини. Основна медична спільнота, включаючи Національні інститути охорони здоров'я та Міністерство освіти США, також не має жодних сумнівів, що РДУГ — це справжній стан, а не просто поєднання симптомів. Його визнання як об'єктивного розладу має бути очевидним з багатьох причин. Давай розберемо найвагоміші.

### РДУГ коріниться в хімії мозку.

У визначенні РДУГ у DSM-5 зазначено, що це нейророзвитковий розлад. Ці розлади пов'язані з дефіцитом розвитку або відмінностями у мозкових процесах і впливають на те, як люди функціонують у своєму особистому, професійному та соціальному житті. Отже, простими словами, мозок людей зі РДУГ працює по-іншому.

Однак медичні вчені досі не мають остаточного розуміння біологічних процесів, що стоять за РДУГ (як це буває з багатьма іншими психічними станами). Вони лише нещодавно почали досліджувати численні способи, якими мозок людей зі РДУГ відрізняється від "нормального" мозку. Проте вже є деякі дуже інтригуючі відкриття.

У мозку людей зі РДУГ спостерігається дисбаланс хімічних месенджерів, або нейромедіаторів, що спричиняє порушення активності та комунікації між чотирма функціональними областями мозку — лобовою корою, лімбічною системою, базальними гангліями та ретикулярною формацією. Цей дисбаланс проявляється такими симптомами, як неуважність, імпульсивність, емоційна дизрегуляція, а в деяких випадках навіть гіперактивність (залежно від того, яку область мозку він зачіпає).

Також є дані, які показують, що діти зі РДУГ часто мають дещо менший мозок, і їхній мозок може дозрівати довше, ніж мозок дітей без РДУГ. (1) Інші дослідження, які вивчали мозок дітей та молодих дорослих зі РДУГ, виявили, що вони мали менший об'єм сірої речовини порівняно з мозком дітей без цього стану (2,3).

Ми згадали лише кілька досліджень, але є набагато більше! Якщо тебе цікавить різниця між мозком зі РДУГ та нейротиповим мозком, ти можеш знайти більше цікавої інформації в нашій детальнішій[ статті](https://numo.so/journal/normal-brain-vs-adhd-brain).

![](https://cdn.sanity.io/images/whs5btz6/production/3e94f40a7f495009e017554f59a90f91b5c080e2-1170x818.png?fit=max&auto=format)

### РДУГ спадковий.

Ще одна причина визначити РДУГ як дійсний розлад — це його генетична природа – це сімейна справа. Ми знаємо, що це той самий стан, а не просто набір непов'язаних симптомів, коли він передається з покоління в покоління. Є дані, які показують, що формальна успадкованість РДУГ становить близько 80%. Це дуже високий показник. Більше того, він вищий, ніж у більшості інших психічних захворювань (4).

Вчені зараз працюють над тим, щоб визначити, які саме гени роблять людину схильною до РДУГ. Якщо їм це вдасться, лікарям буде набагато легше точно діагностувати цей стан та знайти ефективні стратегії лікування. Це ж мрія!

### Діагноз РДУГ має високу надійність.

Хоча лікарі не мають об'єктивних діагностичних тестів, які можуть на 100% підтвердити або спростувати наявність у тебе РДУГ (бо, чесно кажучи, це було б занадто просто), це стосується багатьох інших психічних станів. Навіть деякі медичні стани, які зазвичай ідентифікуються за допомогою об'єктивних лабораторних тестів, може бути важко розрізнити. Але твій лікар все одно може точно діагностувати у тебе РДУГ.

Більше того, діагноз РДУГ вважається досить надійним. Надійність діагнозу означає ймовірність того, що кілька лікарів дійдуть до одного й того ж діагнозу після незалежної оцінки однієї й тієї ж людини.

Звісно, помилкові діагнози трапляються і зі РДУГ. Однак це зрозуміло — стан може проявлятися багатьма різними способами, і ще так багато чого вчені та лікарі не знають про нього.

Отже, озброївшись усіма цими причинами, щоб оголосити РДУГ дійсним розладом, ти б подумав, що всі погодяться, так? Ну, тримайся за свою РДУГ-енергію, бо деякі люди все ще піднімають брови та кидають тінь. У чому ж справа з цими скептиками щодо РДУГ? Давай дізнаємося!

## Чому люди вважають, що РДУГ не є природним станом?

Зазвичай заперечувачі РДУГ використовують схожі аргументи для підтримки своїх тверджень; деякі з цих аргументів навіть приправлені точними фактами про РДУГ. Давай розберемо ці твердження і подивимося, де вони звертають на шлях хибних уявлень.

### Кожен має деякі симптоми РДУГ

Деякі люди стверджують, що більшість населення страждає від купи симптомів, достатніх для діагностики РДУГ, хоча насправді РДУГ у них немає. І що в помірних кількостях вони є нормальною частиною людського стану.

Посилаючись на інформацію з DSM-5 про те, що для діагностики РДУГ потрібно лише 5 симптомів з 18, ці люди стверджують, що цього недостатньо для точної оцінки. Здається, це обґрунтоване занепокоєння, чи не так?

Але вони забувають, що процес діагностики РДУГ не такий простий, як просто заповнити список симптомів. (Якби ж це було так просто!) Перед діагностикою твій лікар вивчить твою сімейну медичну історію та проведе ретельне фізичне та психологічне обстеження, щоб виключити інші можливі стани.

Крім того, симптоми мають бути стійкими та впливати на твоє повсякденне життя. Щоб отримати діагноз РДУГ, твої симптоми мають бути наявні щонайменше 6 місяців. Також симптоми мають виявлятися у двох або більше сферах, таких як робота та навчання. Тож тобі не діагностують РДУГ, якщо ти забуваєш сумку в кафе кілька разів або не можеш зосередитися на нудній темі протягом кількох годин.

![](https://cdn.sanity.io/images/whs5btz6/production/fc41724fba8d559ef3ce14e3959e001540ecc216-1125x1019.png?fit=max&auto=format)

### Зараз занадто багато людей отримують діагноз РДУГ

Деякі заперечувачі РДУГ б'ють на сполох, стверджуючи, що збільшення кількості діагнозів РДУГ, яке спостерігається в останні десятиліття, не є природним. Люди в минулому не мали РДУГ, кажуть вони, і цей розлад, ймовірно, є сучасною змовою медичної та фармацевтичної промисловості.

Стривай! Навіть якщо термін РДУГ з'явився на сцені лише наприкінці 80-х, лікарі минулих років описували гіперактивних, неуважних дітей, які сьогодні, ймовірно, були б кандидатами на обстеження щодо РДУГ. Те, що ми не мали назви для цього стану, не означає, що його не існувало.

Щодо помітного збільшення діагнозів РДУГ в останні роки, все більше людей дізнаються про існування цього стану та вирішують пройти належне медичне обстеження. Крім того, тема психічних розладів стала менш стигматизованою, тому люди менше бояться отримати діагноз.

Звісно, є частка правди у твердженні, що РДУГ може бути надмірно діагностований, але це не є частиною якогось геніального плану "великої фарми". Надмірна діагностика здебільшого відбувається через неналежну діагностичну практику лікарів — коли вони не враховують інші можливі стани або не використовують необхідні рекомендації щодо оцінки (5).

### Дорослі не можуть мати РДУГ – це просто результат поганого виховання

У минулому РДУГ вважався розладом, поширеним лише серед дітей, але зараз все більше дорослих отримують діагноз РДУГ. Встановлено, що РДУГ у дорослих складніше діагностувати, оскільки він проявляється інакше, ніж РДУГ у дитинстві (6). Однак деякі люди все ще заперечують саме існування РДУГ у дорослих.

Вони часто стверджують, що симптоми гіперактивності та дефіциту уваги зберігаються у дорослому віці через погане виховання та дитячі травми. Вони думають, що через це діти зі РДУГ виростають, не знаючи, як брати відповідальність за свою поведінку, і просто звинувачують свій стан у відсутності самоконтролю. Спойлер: вони помиляються.

Ці люди не розуміють, що стан ґрунтується на хімії мозку, і дисципліна тут ні до чого. Надмірно контролююче виховання може навіть погіршити симптоми.

Це нерозуміння того, як працює РДУГ, також породжує твердження, що дорослі зі РДУГ можуть просто взяти себе в руки і вирішити не мати симптомів. Ніби вони можуть просто перестати бути такими, якими є.

Хоча симптоми РДУГ можуть стати менш інтенсивними або навіть зникнути з віком, РДУГ у дорослих — це цілком[ реальна річ. І](https://numo.so/journal/adhd-throughout-years) дорослі зі РДУГ не менш вразливі — цей стан ускладнює їм будування успішної кар'єри та значущих стосунків. Вони більш схильні до розладів настрою, до небезпечної поведінки або до зловживання психоактивними речовинами.

![](https://cdn.sanity.io/images/whs5btz6/production/ce325d2190fb99866ed8b7e21785150d6bae818f-750x658.png?fit=max&auto=format)

## Як ти маєш справу з заперечувачами РДУГ?

Важко зберігати спокій і розмовляти з людьми, які заперечують існування реальної речі, яка сильно ускладнює твоє життя, і які просто називають тебе лінивим та безвідповідальним. І це нормально — не хотіти витрачати свою енергію на те, щоб доводити їм їхню неправоту. Однак розуміння їхньої точки зору може розкрити різні причини їхнього скептицизму.

Багатьом людям важко уявити наявність психічних станів, таких як РДУГ, доки вони не матимуть тісного контакту з людиною, яка з ними бореться. Відверта розмова з кимось, хто має РДУГ, може викликати емпатію та цікавість.

Іноді заперечення РДУГ може бути щирою спробою отримати більше інформації про цей стан. Люди просто можуть не знати про це. Можливо, їхня дитина бореться з чимось подібним, і вони намагаються зрозуміти, що це таке, і можуть здаватися грубими, намагаючись отримати відповіді. Якщо ти відчуваєш, що знайома тобі людина поводиться так, ти можеш порекомендувати їй просвітницькі[ матеріали для читання,](https://numo.so/journal/adhd-books) щоб вони могли розібратися, як працює цей стан.

У деяких випадках заперечення може бути вкорінене у страху. Люди, які борються зі РДУГ, також можуть заперечувати існування розладу, тому що вони бояться отримати[ діагноз психічного](https://numo.so/journal/how-to-get-diagnosed-with-adhd) стану. Ми говорили про те, як все більше людей змиряються з тим, що мають проблеми з психічним здоров'ям, але це не є універсальним явищем. Ця тема може бути табуйованою в деяких спільнотах, і стигма навколо неї все ще досить реальна. Розмовляти з такими людьми може бути складно, оскільки вони можуть відреагувати несподівано. Ти можеш м'яко запропонувати їм знайти групу підтримки РДУГ, оскільки вони можуть отримати необхідне підтвердження та розуміння в таких просторах і легше змиритися зі своїм станом.

Але іноді люди просто покидьки, і вони заперечують твій діагноз просто, щоб змусити тебе почуватися погано. Вони можуть сказати тобі, що ти можеш дисциплінувати себе, щоб не мати симптомів РДУГ, або, навпаки, — що люди зі РДУГ просто нездатні досягти успіху ні в чому. У таких випадках не давай їм такого задоволення. Пам'ятай, що РДУГ — це справжній діагноз, і хоча він може принести у твоє життя деякі унікальні труднощі, він не пише сценарій для всього твого життя. Твоя подорож все ще може бути повноцінною, захопливою та унікальною!

## Джерела

> 1 Lancet[ Psychiatry. Відмінності в об'ємі підкіркових структур мозку учасників зі РДУГ протягом життя: співпраця ENIGMA](https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5933934/)

> 2 PLOS[ One. Анатомія мозку синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у молодих дорослих – дослідження магнітно-резонансної томографії](https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5391018/)

> 3 Journal[ of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry. Сіра речовина кори головного мозку при синдромі дефіциту уваги та гіперактивності: структурне дослідження магнітно-резонансної томографії](https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2829134/)

> 4 Current[ Psychiatry Reports. Генетика РДУГ: Що повинен знати клініцист?](https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7046577/)

> 5 CJP.[ Чи надмірно діагностується синдром дефіциту уваги та гіперактивності у дорослих?](https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4500182/)

> 6 Drugs[ & Aging. Клінічна картина, діагностика та лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) у літніх людей: Огляд доказів та його практичні наслідки для клінічної практики](https://link.springer.com/article/10.1007/s40266-015-0327-0)