Ця стаття має інформаційний характер — це не медична порада. Для діагностики чи лікування звернися до лікаря.
Ми всі знаємо, що досвід життя з СДВГ унікальний для кожної людини. Хоча більшість людей із СДВГ борються з основними симптомами, такими як імпульсивність, забудькуватість, нездатність довго утримувати увагу та постійна зміна діяльності, інші риси можуть сильно відрізнятися від людини до людини. Через цю несхожість СДВГ важко діагностувати.
Однак симптоми, які в першу чергу асоціюються з СДВГ, також можуть вводити в оману та вказувати на багато інших психічних розладів. Тривожні розлади, розлад аутистичного спектра, розлади сну та біполярний розлад, а також багато інших станів можуть проявлятися у деяких людей схоже на СДВГ (і збивати з пантелику та дратувати бідолашних лікарів, які просто намагаються поставити діагноз і хочуть, щоб їх просто не чіпали).
Одним із таких станів, що нібито імітує деякі аспекти СДВГ, є межовий розлад особистості. Хоча на перший погляд вони досить різні, вони перетинаються дуже цікавими способами. Саме в це ми сьогодні й зануримося, тож приготуйся; нам потрібно обговорити дууууже багато чого.
Що таке межовий розлад особистості?
Почнімо з правильного визначення межового розладу особистості. Як і СДВГ, межовий розлад особистості (далі BPD) є психічним станом. Цей розлад насамперед впливає на здатність людини керувати емоціями, спричиняючи проблеми у повсякденному функціонуванні.
Як і багато інших розладів особистості, BPD зазвичай починається в підлітковому віці. Загалом, жінкам частіше діагностують BPD, хоча це не означає, що чоловіки до нього не схильні.
Якщо твої батьки або близькі родичі мають BPD, ти також більш схильний до розвитку цього стану (1). Але люди, які не мають таких родичів, не застраховані від нього — кожен може розвинути BPD, особливо якщо ти вже боровся з такими психічними станами, як тривога, депресія або розлади харчової поведінки. Минулі травми, жорстоке поводження в дитинстві та зловживання психоактивними речовинами батьками також можуть сприяти розвитку BPD.
Багато людей плутають BPD з біполярним розладом. Знаю, знаю, вони звучать майже однаково. Попри те, що ці два стани мають багато схожих симптомів, вони досить різні.
Люди з BPD стикаються зі змінами настрою та поведінки під час стресу або через взаємодію з іншими людьми, тоді як ті, хто має біполярний розлад, мають більш стійкі зміни настрою. Біполярний розлад також передбачає набагато драматичніші зміни настрою. У більшості випадків люди з біполярним розладом матимуть чіткі періоди зміни настрою — підйоми (манії) та спади (депресії) з інтервалами стабільного настрою.
Але не відхиляймося від нашої основної теми і заглибмося в деталі симптомів BPD.
Які основні симптоми межового розладу особистості?
Ми вже з'ясували, що через свій стан люди з BPD мають труднощі з керуванням емоціями. Але як найчастіше проявляється ця боротьба?
Надзвичайно поширеним симптомом, який відчувають люди з BPD, є інтенсивні перепади настрою. Ти можеш сказати, що час від часу мати перепади настрою — це одна з найзвичайніших людських речей загалом. Але при BPD це не рідкісне явище, а спосіб життя.
Емоційні американські гірки, які переживають люди з BPD, не тільки часті, але й досить екстремальні — вони можуть перейти від відчуття радості до повного спустошення за лічені хвилини. Як і звичайні перепади настрою, ті, що характерні для BPD, зазвичай викликані якимось зовнішнім тригером — стресом, травматичними подіями або недосипанням. Проте вчені досі намагаються з'ясувати, як пов'язані стрес і BPD (2).
BPD часто супроводжується проблемами з гнівом. Люди з цим станом схильні до інтенсивних і недоречних спалахів люті та образи. Вони можуть виражати свій гнів багатьма способами: від гірких, саркастичних зауважень до участі у фізичних бійках.
Це може здатися дивним, але попри такі інтенсивні емоції, люди з BPD також можуть відчувати порожнечу та емоційне оніміння протягом тривалих періодів.
Якщо ти маєш BPD, ти можеш відчувати сильний страх бути покинутим і докладати великих зусиль, щоб уникнути відторгнення людьми. Але ти можеш миттєво змінювати свою думку про людей — переходячи від їх ідеалізації до знецінення без будь-якої серйозної причини.
Не тільки твоя думка про інших може страждати через твій BPD, але й ти також можеш відчувати різкі зміни у своїй самооцінці.
Люди з BPD також можуть відчувати сильну параною та втрачати зв'язок з реальністю на години.
Вони часто можуть втягуватися в небезпечну поведінку, як-от азартні ігри, наркоманія або необережне водіння. Самосаботаж, переїдання та компульсивні покупки також не є рідкістю. BPD може змусити людей раптово кидати роботу чи стосунки, незалежно від того, наскільки успішними чи щасливими вони почуваються. На жаль, разом із цими тенденціями також приходить схильність до самопошкодження та суїцидальних думок.
Чому межовий розлад особистості та СДВГ схожі?
Хоча СДВГ та BPD можуть здаватися ледь сумісними, вони перетинаються в деяких ключових симптомах. Кількість досліджень, які намагаються розібратися в цьому перетині симптомів (досить багато досліджень на цю тему!), ускладнює життя медичних науковців та лікарів.
Спільна територія насамперед полягає в імпульсивності, емоційній дизрегуляції та труднощах у міжособистісних стосунках. Проте природа цих симптомів досить різна у тих, хто має СДВГ, порівняно з BPD.
Імпульсивність — це багатогранне поняття, яке широко визначається як схильність діяти спонтанно, не думаючи про наслідки своїх дій. Імпульсивність при СДВГ — це моторна імпульсивність, що характеризується спонтанними фізичними реакціями.
При BPD імпульсивність часто є результатом стресу і нерозривно пов'язана з емоційною дизрегуляцією. Ось чому вони проявляються по-різному — люди з СДВГ зазвичай неспокійні та часто перебивають інших. Натомість люди з BPD можуть завдавати собі шкоди або страждати від сильних емоційних спалахів як реакції на стрес.
Разом з імпульсивністю, люди з СДВГ та BPD часто мають спільну рису темпераменту — пошук новизни, тобто схильність до нових вражень з інтенсивними емоційними відчуттями. Це бажання захопливих та гострих відчуттів супроводжується безладністю, труднощами у підтримці фінансової стабільності та загальним безтурботним ставленням до життя. Цей пошук новизни може спонукати людей з BPD брати участь у ризикованих діях, які можуть їм зашкодити.
Що стосується емоційної дизрегуляції — труднощів у регулюванні власних емоцій — цей симптом набагато серйозніший у людей з BPD. Однак при СДВГ та BPD емоційна дизрегуляція проявляється схожим чином — підвищеною нестабільністю, інтенсивними негативними емоціями та повільним поверненням до стабільного базового емоційного стану.
Але порівняно з людьми з СДВГ, ті, хто має BPD, частіше стають агресивними та ворожими; вони також виявляють сильнішу схильність виражати свій гнів, коли їх провокують, і спрямовувати гнів на себе. Люди з СДВГ краще контролюють свої емоції і частіше використовують адаптивні когнітивні стратегії, ніж люди з BPD (4).
І люди з СДВГ, і люди з BPD зазвичай мають проблеми з міжособистісними стосунками — здатністю формувати та підтримувати зв'язки з оточуючими. Але є також важлива відмінність у тому, чому люди з СДВГ та BPD мають труднощі зі спілкуванням з людьми та побудовою здорових стосунків. При BPD міжособистісні проблеми є одним з найвиразніших симптомів, властивих цьому стану. Сам BPD супроводжується нестабільністю сприйняття інших, загальною чутливістю та емоційною вразливістю, а також страхом бути покинутим.
З іншого боку, при СДВГ міжособистісні проблеми є скоріше результатом основних симптомів неуважності, імпульсивності та гіперактивності.
Отже, хоча між BPD та СДВГ існує значний перетин у симптомах, якщо ти заглибишся трохи глибше, то побачиш, що є деякі аспекти цих симптомів, які є унікальними для кожного з цих станів.
Чи можеш ти мати і СДВГ, і BPD?
Жити з СДВГ або BPD само по собі непросто, але чи можеш ти мати обидва? Вибач, що маю повідомити погані новини. BPD та СДВГ також можуть бути коморбідними (це таке вигадливе слово, що означає, що ти можеш мати їх одночасно). І це не таке вже й рідкісне явище. Кілька досліджень виявили, що симптоми СДВГ у дитинстві значно корелюють зі збільшенням ймовірності діагностики BPD у дорослому віці (4).
Чи ускладнює це ще більше для психіатрів постановку тобі правильного діагнозу? Абсолютно.
Ми вже говорили про те, що люди частіше розвивають BPD, якщо їхні родичі мають його або інші психічні захворювання. СДВГ також має тенденцію передаватися в сім'ях. Отже, підозрюючи СДВГ або BPD, психіатри, ймовірно, зададуть багато запитань про сімейний анамнез пацієнта. Те саме стосується історії травм — оскільки багато людей з BPD пережили травми в дитинстві або підлітковому віці.
Люди, які виявляють симптоми СДВГ та BPD, повинні пройти ретельну психологічну оцінку, щоб отримати діагноз одного або обох цих станів. Вони можуть використовувати анкети для збору інформації про симптоми та історію симптомів.
Психіатри також співпрацюватимуть з твоїм сімейним лікарем і направлять тебе на численні медичні тести, щоб виключити будь-які інші стани та захворювання, які можуть провокувати симптоми, що ти відчуваєш.
Як бачиш, отримання діагнозу може бути тривалим процесом.
Отже, якщо ти відчуваєш симптоми, пов'язані з СДВГ або BPD, краще не гаяти часу і звернутися до свого лікаря. Це нормально — відчувати розчарування або пригніченість, коли тобі діагностують психічні розлади. Проте, чим раніше ти зрозумієш, що з тобою відбувається, тим швидше твої лікарі зможуть розпочати лікування і зробити твоє життя трохи легшим.
А як щодо лікування? Чи можна ефективно лікувати ці стани, якщо вони коморбідні?
СДВГ та BPD лікуються досить по-різному, тому якщо тобі діагностували обидва ці стани, для їх контролю потрібна комбінація різних методів лікування.
Як лікують СДВГ?
СДВГ можна лікувати різними медикаментами. Зазвичай людям з СДВГ призначають стимулятори, які допомагають їхньому мозку краще концентруватися. У деяких випадках стимулятори не дуже ефективні або мають небажані побічні ефекти, тоді призначають нестимулятори. Ці ліки можуть покращити такі симптоми, як концентрація та контроль імпульсів. Часто СДВГ супроводжується депресією та тривогою, тому лікарі можуть запропонувати тобі почати приймати антидепресанти.
Що стосується інших методів, когнітивно-поведінкова терапія є найбільш рекомендованим варіантом. Відверто кажучи, найефективніше лікування СДВГ є мультимодальним — тобто коли ти поєднуєш медикаментозне лікування з терапією та тренуванням навичок.
Що про BPD?
BPD переважно лікується психотерапією. Діалектична поведінкова терапія вважається найефективнішою для BPD, оскільки вона загалом походить від когнітивно-поведінкової терапії, але спеціально адаптована для людей, які дуже інтенсивно відчувають емоції. Ми знаємо, що когнітивно-поведінкова терапія зосереджена на тому, щоб допомогти тобі змінити шкідливі та неефективні моделі мислення та поведінки, в яких ти можеш застрягти.
Діалектична поведінкова терапія також зосереджена на цьому, але вона також допомагає тобі прийняти себе і зрозуміти, чому ти можеш робити такі речі, як самопошкодження або прийняття поспішних рішень щодо свого життя. Діалектична поведінкова терапія може допомогти людям з BPD. Проте вона, швидше за все, спрацює, якщо вони прагнуть до послідовних змін у своєму житті, виконують домашні завдання, час від часу працюють у групах і загалом зосереджуються на сьогоденні та майбутньому, замість того, щоб надмірно аналізувати та шкодувати про минуле.
Однак діалектична поведінкова терапія — не єдиний вид психотерапії, що використовується для лікування BPD. Існує також менталізаційно-орієнтована терапія, яка вчить людей з BPD краще розпізнавати свій психічний стан та краще керувати своїми емоціями та імпульсами.
Також варто відзначити трансферно-фокусовану психотерапію, яка використовує твої стосунки з терапевтом як модель, що допомагає тобі побачити, як ти взаємодієш з людьми, і використовувати ці інсайти для побудови здоровіших та стабільніших стосунків з іншими. Ці види психотерапії також були створені насамперед для лікування BPD, тому вони можуть бути досить ефективними.
Також варто звернути увагу на ще одну психотерапевтичну практику, яка часто використовується для лікування BPD — схема-терапію. Можливо, ти вже чув про неї, адже вона стала досить популярною за останні кілька років. Ця терапія зосереджена на виявленні та зміні конкретних нездорових і саморуйнівних моделей поведінки та мислення, і використовує поєднання когнітивних, поведінкових та емоційно-фокусованих технік (5).
Отже, у тебе є багато доступних варіантів, які можуть допомогти. Але чи є щось, крім терапії, що може зробити твоє життя з BPD трохи легшим? Чи існують ліки, створені спеціально для BPD? На жаль, немає ліків, які лікують BPD в цілому. Проте є ті, що можуть регулювати деякі симптоми. Як і при СДВГ, антидепресанти можуть допомогти регулювати перепади настрою або депресивні тенденції (4).
Також не забувай про різні групи підтримки. Цей метод лікування часто недооцінюється, але він може мати велике значення. Особливо, враховуючи, що люди з BPD мають труднощі з міжособистісними стосунками.
Обмін твоїми проблемами, отримання конструктивної та корисної інформації, а також підтримки та розуміння від людей, які борються з тим самим станом, — це вже чудовий початок, що може привести тебе до побудови здоровіших стосунків з іншими та кращої регуляції твоїх емоцій.
Саме тут додаток Numo стає життєво важливим інструментом у твоїй подорожі. Numo пропонує унікальні «загони» та «племена» — схожі на онлайн-форуми або хаби, де люди зі СДВГ та BPD можуть спілкуватися. Ці групи надають платформу для обміну проблемами, порадами та взаємною підтримкою.
У цих спільнотах ти знайдеш людей, які розуміють як труднощі СДВГ, так і складнощі BPD. Перебуваючи в наших дбайливо створених хабах, ти можеш отримати індивідуальні поради та підтримку від тих, хто пройшов через подібні виклики, що сприятиме побудові здоровіших стосунків та покращенню емоційної регуляції.
До речі, якщо лікувати належним чином, чи може BPD стати менш обтяжливим?
Так! BPD має досить вражаючі показники ремісії. Одне дослідження, яке оцінювало велику групу пацієнтів з BPD протягом понад десяти років, виявило, що понад 35% пацієнтів з BPD увійшли в ремісію через два роки. А через десять років 91% були в ремісії (6). Вчені, які працювали над цим дослідженням, зазначили, що деякі пацієнти увійшли в ремісію не тому, що вони покращили регуляцію своїх емоцій та розвинули кращі міжособистісні навички. А тому, що вони почали уникати міжособистісних стосунків. Але все ж, ремісія зберігалася понад вісім років у 75% пацієнтів, що є досить багатообіцяючим!
Висновок
BPD та СДВГ — це стани, які можуть бути дуже складними в багатьох аспектах. Від діагностики до лікування (я вже мовчу про спроби долати щоденні перешкоди нашого існування). Але якщо ти маєш один з них або обидва, не впадай у відчай. Ти все ще можеш жити повноцінним життям, будувати значущі стосунки та почуватися добре, якщо приймеш ці стани та виклики, які вони приносять.
Прийняття BPD та СДВГ не означає здаватися перед цими викликами. Це скоріше про інтеграцію їх у тканину твого життя та особистісного зростання: зобов'язання до самоусвідомлення, пошук відповідної підтримки та використання різних терапевтичних практик. Ця подорож нелегка, але мета — усвідомити, що щасливе та повноцінне життя тобі під силу.
Джерела
1 StatPearls. Межовий розлад особистості
2 Frontiers in Psychology. Як вплив стресу та його регуляція пов'язані з межовим розладом особистості?
3 Borderline Personality Disorder and Emotion Dysregulation. Межовий розлад особистості (BPD) та розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (СДВГ) переглянуто – огляд-оновлення щодо спільних рис та тонких відмінностей
4 Dovepress. Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю та Межовий розлад особистості
5 PLoS ONE. Схема-терапія при межовому розладі особистості: якісне дослідження сприйняття пацієнтів
6 Arch Gen Psychiatry. Десятирічний перебіг межового розладу особистості