Numo Logo
NUMO СДВГ
5 головних симптомів СДВГ та стратегії, як з ними впоратися

5 головних симптомів СДВГ та стратегії, як з ними впоратися

Julia Ovcharenko

Ця стаття має інформаційний характер — це не медична порада. Для діагностики чи лікування звернися до лікаря.

Чи відчуваєш ти себе перевантаженим, розгубленим і розсіяним? Тобі важко зосередитися на завданні або утримувати увагу достатньо довго, щоб завершити проєкт?

Якщо це починає нагадувати твою щоденну реальність, можливо, настав час замислитися, чи те, з чим ти стикаєшся, — це більше, ніж просто зайнятість. Це може бути синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ). Не хвилюйся — розуміння того, що таке СДВГ, може допомогти тобі по-іншому поглянути на речі.

Давай зануримося в деталі цього стану та розкриємо потенціал життя з цим розладом!

Зображення статті

Що викликає СДВГ? Наукове підґрунтя

Коротка відповідь: ми ще не знаємо достеменно, але дослідження показують, що генетика та навколишнє середовище є чинниками, що сприяють цьому. Одна з теорій припускає, що СДВГ може бути пов'язаний з гормоном дофаміном, який відіграє вирішальну роль в увазі, мотивації та системі винагороди.

СДВГ та дофамін

Коротка відповідь: СДВГ = низький рівень дофаміну. Люди з СДВГ мають менше нейромедіатора дофаміну в мозку, ніж нейротипові люди, особливо в префронтальній корі.

Префронтальна кора відповідає за контроль почуттів, уваги та поведінки. Низький рівень дофаміну спричиняє труднощі з концентрацією, мотивацією та здатністю регулювати імпульси.

Зображення статті

Емоційна дизрегуляція при СДВГ

Емоційна дизрегуляція характеризується труднощами в управлінні почуттями, що призводить до імпульсивності та прийняття необдуманих рішень. Це може призвести до небезпечної сексуальної поведінки, зловживання психоактивними речовинами, імпульсивних витрат грошей та інших негативних наслідків.

Стимуляція при СДВГ

Форми стимуляції при СДВГ:

  • Надмірна стимуляція. Вона може виникнути, коли є занадто багато сенсорних подразників, що призводить до тривоги, дратівливості та неспокою.
  • Недостатня стимуляція. Вона може викликати нудьгу, відсутність мотивації та труднощі з початком завдань.
  • Режим очікування. Це стан бездіяльності, який може спровокувати нетерпіння, розчарування та розсіяність. Ці форми стимуляції можуть значно впливати на людей з СДВГ та позначатися на їхньому повсякденному житті та самопочутті.
Зображення статті

3 типи СДВГ: Які вони?

Симптоми СДВГ можуть значно відрізнятися від людини до людини. Розуміння відмінностей між трьома формами СДВГ дозволяє людям з СДВГ та їхнім родинам розробляти ефективні стратегії лікування.

СДВГ з переважною неуважністю

СДВГ з переважною неуважністю (раніше відомий як СДУ) — це перший підтип. Люди, які живуть з цим типом СДВГ, мають проблеми з увагою і можуть мати труднощі з утриманням фокусу на темі протягом тривалого часу або з виконанням повсякденних справ. Крім того, вони можуть справляти враження забудькуватих або дезорганізованих, мати труднощі з дотриманням інструкцій та уникати діяльності, що вимагає тривалих розумових зусиль.

Зображення статті

СДВГ з переважною гіперактивністю та імпульсивністю

Люди, які мають СДВГ з переважною гіперактивністю та імпульсивністю, енергійні та імпульсивні, проте можуть бути цілком уважними до оточення. Їм може бути важко сидіти спокійно, вони можуть бути метушливими або непосидючими, а також розмовляти більше за інших. Вони також можуть часто перебивати інших та діяти імпульсивно, здійснюючи вчинки без врахування потенційних наслідків своїх дій.

Комбінований тип СДВГ

Комбінований СДВГ — це найпоширеніший тип СДВГ, що поєднує проблеми як уваги, так і гіперактивності. Він ускладнює зосередження, контроль імпульсів та управління енергією.

Ознаки та симптоми СДВГ

СДВГ — це складно. Він проявляється по-різному в кожної людини. Але деякі симптоми та поведінкові прояви відчуває велика кількість людей.

Зображення статті

Когнітивні ознаки та симптоми

  • Мозковий туман (brain fog) є поширеним явищем для людей з СДВГ. Його можна описати як ментальний туман або нездатність зосередитися на певних видах діяльності.
  • СДВГ-параліч — це стан, при якому мозок людини відчуває, що не може виконувати завдання або приймати рішення. Це може призвести до відкладання або повного уникнення проблеми, що ще більше посилює відчуття перевантаженості та стресу.
  • Проблеми з харчуванням при СДВГ. Людям з СДВГ часто важко пам'ятати про регулярне харчування, що призводить до непередбачуваних режимів харчування та ускладнює дотримання здорової дієти.
  • Порушення виконавчих функцій при СДВГ. Воно проявляється як труднощі з плануванням, організацією та пріоритизацією роботи. Людям з СДВГ може бути важко виконувати роботу та встигати за своїми обов'язками, що може стати великою проблемою.
  • Нудьга — це величезна проблема для людей з СДВГ, оскільки мозок потребує нових вражень та стимулів. Це може ускладнювати зосередження на обов'язках та сприяти схильності шукати нові враження.

Емоційні ознаки та симптоми

  • Вигорання. Люди з СДВГ можуть бути більш схильні до вигорання через вимоги управління станом та виклики, які він може створювати в повсякденному житті.
  • Маскування СДВГ — це поведінка, коли люди з СДВГ приховують або применшують свої симптоми в соціальних ситуаціях. Це може бути виснажливим і призвести до відчуття відірваності та самотності.

Сенсорні ознаки та симптоми

  • Сенсорне перевантаження при СДВГ: Іноді люди з СДВГ перевантажуються гучними звуками, великою кількістю активності або надмірною стимуляцією. Це може ускладнювати зосередження на важливому і навіть може призвести до шатдауну (ментального зависання).
  • Повторювані рухи, зосереджені на тілі, при СДВГ: Люди з СДВГ частіше смикають волосся або колупають шкіру, коли відчувають тривогу чи стрес. Це схоже на механізм подолання стресу.

[Діагностика]Як діагностують СДВГ?

СДВГ діагностується шляхом ретельного обстеження педіатром, психіатром або психологом. Процес включає збір інформації з медичної історії, клінічних інтерв'ю та поведінкових анкет. Ці оцінки призначені для виявлення наявності, частоти та тяжкості симптомів СДВГ та виключення будь-яких інших потенційних причин.

Діагностика СДВГ у дорослих

Тобі можуть діагностувати СДВГ, навіть якщо це не сталося в дитинстві. Для діагностики у дорослих мають бути дотримані такі критерії:

  1. Ознаки та симптоми повинні бути присутніми в кількох сферах (вдома, на роботі, в соціальних ситуаціях).
  2. Ознаки та симптоми повинні зберігатися щонайменше шість місяців і вважатися невідповідними віку та надмірними.
  3. Симптоми не повинні краще пояснюватися іншим психічним розладом, медичним станом або вживанням психоактивних речовин.
  4. Деякі симптоми повинні були бути присутніми до 12 років.

Процес зазвичай починається з клінічного інтерв'ю та анкет самооцінки, таких як ASRS (Шкала самооцінки СДВГ для дорослих) або CAARS (Шкала оцінки СДВГ для дорослих Коннерса). Крім того, збирається детальна історія дитячих симптомів, успішності в навчанні та соціальних взаємодій, щоб надати додатковий контекст.

Зображення статті

Діагностика СДВГ у жінок

СДВГ у жінок набуває все більшої уваги сьогодні завдяки популяризації СДВГ у соціальних мережах. Жінки часто залишаються недіагностованими або отримують неправильний діагноз через відмінності у проявах порівняно з чоловіками.

Жінки з СДВГ частіше виявляють симптоми неуважності та інтерналізують свої труднощі, що може бути помилково прийнято за тривогу або депресію.

Щоб діагностувати СДВГ у жінок, лікарі повинні визнавати ці гендерно-специфічні відмінності та відповідно адаптувати свої оцінки. Це може включати застосування гендерно-чутливих анкет, таких як Шкала оцінки СДВГ для дорослих Барклі (BAARS-IV) для жінок, та проведення інтерв'ю, які досліджують унікальні виклики, з якими стикаються жінки з СДВГ, такі як управління домашніми справами, роботою та стосунками.

Діагностика СДВГ у дітей

Це може бути складно, адже типова дитяча поведінка часто перетинається із симптомами СДВГ.

Щоб отримати діагноз, дитина повинна проявляти симптоми в різних умовах (вдома, у школі, під час соціальної активності) і мати стійкі симптоми протягом щонайменше шести місяців. Крім того, ці симптоми мають заважати функціонуванню дитини в цих умовах і не бути спричиненими іншим психічним чи фізичним станом.

Процес діагностики у дітей передбачає збір інформації від батьків, вчителів та самої дитини. Це може включати шкали оцінки поведінки, такі як Conners 3 або Vanderbilt Assessment Scale, а також клінічні інтерв'ю та пряме спостереження. Важливо залучати всі відповідні сторони, щоб всебічно зрозуміти поведінку та досвід дитини.

СДВГ та інші розлади

СДВГ перетинається з іншими розладами, що іноді призводить до плутанини та неправильного діагнозу. Тут ми розглянемо зв'язки між СДВГ та аутизмом, межовим розладом особистості (МРО), обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) та біполярним розладом.

Також ми покажемо відмінності між СДВГ та тривожністю, а також важливість точної діагностики.

1. СДВГ та аутизм

СДВГ та аутизм — найпоширеніші нейророзвиткові розлади. Вони мають спільні симптоми, такі як труднощі із соціальною взаємодією, імпульсивність та проблеми з виконавчими функціями.

Приблизно 30-50% людей з аутизмом також мають СДВГ. Вкрай важливо розпізнавати та вирішувати обидва стани, коли вони співіснують, оскільки відповідні втручання можуть значно покращити якість життя тих, кого це стосується.

2. СДВГ та МРО

Межовий розлад особистості, або МРО, характеризується нестабільним настроєм, самооцінкою та стосунками. СДВГ та МРО можуть проявляти схожі симптоми, такі як імпульсивність та емоційна дизрегуляція.

Близько 10-20% людей із СДВГ також можуть мати МРО.

3. СДВГ та ОКР

Симптоми обсесивно-компульсивного розладу (ОКР) — це повторювані, нав'язливі думки (обсесії) та повторювані дії (компульсії).

СДВГ та ОКР мають спільні ознаки: труднощі з увагою та зосередженістю. Але вони відрізняються в ключових аспектах. Наприклад, СДВГ пов'язаний з імпульсивністю, тоді як ОКР характеризується надмірною потребою в контролі.

Сьогодні 3-12% людей із СДВГ також мають ОКР.

4. СДВГ та біполярний розлад

Симптоми СДВГ та біполярного розладу перетинаються щодо імпульсивності та неуважності.

Біполярний розлад — це розлад настрою, що характеризується періодами екстремальних підйомів (манії) та спадів (депресії). Але коливання настрою при біполярному розладі набагато складніші, ніж у людей із СДВГ.

Близько 10-20% людей із СДВГ також можуть мати біполярний розлад.

5. Відмінність між СДВГ та тривожністю

Спільні симптоми: неспокій та труднощі з концентрацією.

Тривожність характеризується надмірним занепокоєнням та страхом. СДВГ включає проблеми з увагою, імпульсивністю та гіперактивністю.

Неправильний діагноз СДВГ

На жаль, неправильний діагноз є поширеним явищем через перетин симптомів СДВГ з іншими розладами. Самотести — це чудово, але звернися до лікаря.

Лікування СДВГ

Зображення статті

Медикаменти для лікування СДВГ

Медикаменти часто використовуються як перша лінія лікування СДВГ. Стимулятори, такі як Ritalin та Adderall, підвищують рівень дофаміну та норадреналіну в мозку, тоді як нестимулюючі препарати, такі як Strattera, підвищують рівень норадреналіну.

Медикаменти можуть значно покращити зосередженість, увагу та контроль імпульсів у людей із СДВГ. Але пам'ятай: «Таблетки не навчають навичкам».

У поєднанні з коучингом та КПТ це може забезпечити значний довгостроковий ефект.

Терапія для СДВГ

Терапія може допомогти тобі керувати симптомами СДВГ. Люди із СДВГ можуть навчитися за допомогою когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), як регулювати імпульси та покращувати організаційні навички. Також вона допомагає при тривожності, смутку, низькій самооцінці тощо.

Стратегії життя із СДВГ

Управління СДВГ може бути складним, але існує багато способів, які можуть допомогти людям із СДВГ жити щасливим та повноцінним життям, попри їхній стан. Ось кілька корисних порад для подолання СДВГ:

Методи збереження фокусу попри СДВГ

  • Розбивай справи на менші, більш здійсненні частини.
  • Чітко визнач свої цілі та дедлайни.
  • Працюй у спокійному та добре організованому середовищі.
  • Зведи відволікаючі фактори до мінімуму, працюючи в упорядкованому просторі. Покладайся на візуальні засоби, такі як календарі та списки справ, щоб залишатися організованим.

Стратегії продуктивності для людей із СДВГ

  • Визнач свої найважливіші обов'язки та працюй над ними в першу чергу.
  • Залишайся на правильному шляху, встановлюючи таймер або використовуючи секундомір, і роби собі регулярні перерви, щоб запобігти вигоранню.
  • Мотивуй себе, позитивно розмовляючи з собою.

Рутина при СДВГ

Переконайся, що твої повсякденні справи щодня дотримуються одного й того ж шаблону.

  • Виділяй час для фізичних вправ, здорової їжі та сну; уникай багатозадачності якомога більше і зосереджуйся на одній справі за раз.
  • Встановлюй нагадування або будильники, щоб допомогти собі залишатися на правильному шляху.

Прокрастинація при СДВГ

  • Розбивай справи на менші, більш здійсненні частини.
  • Підтримуй свою мотивацію, позитивно розмовляючи з собою. Встанови конкретні цілі та терміни для їх досягнення.
  • Визнач джерело будь-яких прихованих занепокоєнь або проблем, що сприяють прокрастинації, і зроби кроки для вирішення цих страхів та тривоги.
Зображення статті

СДВГ на роботі

Для підтримки порядку використовуй планувальник або список справ.

  • Будь чітким у своїх цілях і термінах.
  • Зведи відволікання до мінімуму, працюючи в спокійному та добре організованому місці.
  • Будь відвертим і чесним зі своїми роботодавцями та колегами щодо своїх потреб.

Знайти роботу, яка найкраще відповідає твоєму типу СДВГ, може бути складно. Для тих, хто розмірковує, як прийняти свою суперсилу СДВГ, ми зібрали 20 справді хороших робіт для людей із СДВГ (гіперактивного, неуважного або комбінованого типу).

Tips for learning

  • Розбивай матеріал для вивчення на менші, більш керовані частини під час кожного заняття.
  • Якщо тобі потрібна допомога в розумінні матеріалу, використовуй візуальні засоби, такі як діаграми або ментальні карти.
  • Часті перерви необхідні для запобігання вигоранню.
  • Переконайся, що ти навчаєшся в спокійному та добре організованому середовищі.

Tips for relationships

  • Будь чесним зі своїми близькими щодо своїх труднощів і потреб.
  • Веди конструктивний внутрішній діалог, щоб підтримувати мотивацію.
  • Розвивай навичку активного слухання і докладай зусиль, щоб зрозуміти точки зору інших.
  • Подумай про участь у парній або сімейній терапії, щоб вирішити будь-які проблеми, що виникають у твоїх стосунках.

Tips for parenting

  • Для допомоги з організацією використовуй візуальні засоби, такі як таблиці та розклади.
  • Турбота про себе необхідна для запобігання вигоранню.
  • Підтримуй відкрите та чесне спілкування зі своїми дітьми щодо своїх вимог і труднощів.